Олександр Авагян - український археолог, спелеолог, музикант і поет. Один із засновників української спелеоархеології (спелеїстики). Автор першої наукової систематизації давньоукраїнських печерних споруд, ініціатор та керівник археологічних досліджень Лаврських і Звіринецьких печер, підземних споруд Кирилівської церкви що у Києві та багатьох інших
Проводив розкопки на Подолі в Києві, у Старокостянтинові Хмельницької області, Тульчині Вінницької області, Святогородському монастирі на Волині, у Бахчисараї в ханському палаці, у Феодосії, Луцьку, Кам’янці-Подільському та ін.
У 1965 році організував рок-ансамбль "Березень". У співавторстві з М. Ніколаєвим і В. Криштофовичем створив рок-оперу "Марія Оранта", до якої увійшли його пісні "Чумацький шлях", "Ганка", "Мельник", "Чом на склі краплі…".
Олекса́ндр приймав участь у експедиціях по дослідженню печер "Озерна" та "Оптимістична" що біля села Кривче Борщівського району Тернопільської області. На його честь названо галерею у печері "Озерна". Його пам'яті присвячено щорічний всеукраїнський фестиваль авторської пісні "Чумацький шлях". Зараз пісні Авагяна співають сотні спелеологів збираючись навколо багаття.
Тут представлені вірші та пісні, деякі з них у виконанні автора:
Величезна подяка Валері Лобареву за люб'язно надані ноти і записи пісень
Ветер гуляет по переборкам,
На брошенной палубе ржавый налет,
Склянки отбили последний час стоянки,
И юнга песенку поет:
"Рахуба", "Рахуба",
Призрака вымпел на мачте у нас,
Пуля от нагана
В каюте капитана,
В пробитой переборке
Обломок от ножа.
И только ветер странствий,
Что звал тебя далеко,
Гонит наши паруса.
Зонтики дам и нахальные морды,
Белых офицеров эполеты на штыках,
Выстрелы в кубриках, окрики стражи,
А в трюмах цепи на руках.
"Рахуба", "Рахуба",
Призрака вымпел на мачте у нас,
Пуля от нагана
В каюте капитана,
В пробитой переборке
Обломок от ножа.
И только ветер странствий,
Что звал тебя далеко,
Гонит наши паруса.
Скачут вдоль берега слева и оправа,
Пули свистят, впереди белый Крым,
А от Азова до Одессы тянулся
Старой "Рахубы" черный дым.
"Рахуба", "Рахуба",
Призрака вымпел на мачте у нас,
Пуля от нагана
В каюте капитана,
В пробитой переборке
Обломок от ножа.
И только ветер странствий,
Что звал тебя далеко,
Гонит наши паруса.
Ветер гуляет по переборкам,
На брошенной палубе ржавый налет,
Склянки отбили последний час стоянки,
И юнга песенку поет:
"Рахуба", "Рахуба",
Призрака вымпел на мачте у нас,
Пуля от нагана
В каюте капитана,
В пробитой переборке
Обломок от ножа.
И только ветер странствий,
Что звал тебя далеко,
Гонит наши паруса.
Зонтики дам и нахальные морды,
Белых офицеров эполеты на штыках,
Выстрелы в кубриках, окрики стражи,
А в трюмах цепи на руках.
"Рахуба", "Рахуба",
Призрака вымпел на мачте у нас,
Пуля от нагана
В каюте капитана,
В пробитой переборке
Обломок от ножа.
И только ветер странствий,
Что звал тебя далеко,
Гонит наши паруса.
Скачут вдоль берега слева и оправа,
Пули свистят, впереди белый Крым,
А от Азова до Одессы тянулся
Старой "Рахубы" черный дым.
"Рахуба", "Рахуба",
Призрака вымпел на мачте у нас,
Пуля от нагана
В каюте капитана,
В пробитой переборке
Обломок от ножа.
И только ветер странствий,
Что звал тебя далеко,
Гонит наши паруса.
Транскрипция: В.Е.Лобарев
